----- Original Message -----
From: "Vitold-Yosyf Kovaliv" <vykovaliv@...>
To: "Kovaliv Vitold-Yosyf, o." <kovaliv@...>
Cc: "Irena Androszczuk" <irenandro@...>
Sent: Saturday, February 14, 2009 8:12 PM
Subject: Jak staty poljakom?


> http://www.fcp.edu.pl/przeglad-prasy/po-ukrainsku/45-po-ukrainsku/401---
>
> Як стати поляком?
> Data: 1970-01-01 02:00
>
> Автор - ╤гор Рицяк
>
>
> Джерело - http://www.przekroj.pl/wydarzenia_kraj_artykul,3643.html
> Треба бути бойово╖ вдач╕, начитаним, мати зал╕зну витримку - ╕накше
> поляком не станеш. Дорога до польського громадянства ╓ звивиста та
> повна зас╕док.
> Карта не така вже ╕ м╕цна.
> Американц╕ чи мешканц╕ Зах╕дно╖ ╢вропи, як╕ при╖жджають до нашо╖
> кра╖ни, зазвичай мають р╕зноман╕тн╕ спостереження. Те. що найб╕льше
> кида╓ться у в╕ч╕, це факт, що в Польщ╕ р╕дк╕стю ╓ побачити мешканця
> ╕ншого кольору шк╕ри, н╕ж б╕лий, чи хоча б ╕нших рис обличчя, н╕ж
> слов'янськ╕. Т╕, хто не дивлячись на все, таки тут проживають, в
> б╕льшост╕ при╖жджають навчатися на ун╕верситетах, владнати як╕сь
> ╕нтереси, або просто в╕дв╕дати кра╖ну.
> Рано чи п╕зно повернуться туди, зв╕дки при╖хали. Можна припустити, що
> ми не ╓ державою, яка зац╕кавлю╓ ╕ноземц╕в. Але це т╕льки частина
> правди. ╤нша частина ╓ така, що польська ╕м╕грац╕йна пол╕тика
> в╕дляку╓. Вона в╕дляку╓ як ╕ноземц╕в, так ╕ наших земляк╕в з
> ╕ноземними паспортами, як╕ залагоджують формальност╕ для проживання на
> батьк╕вщин╕.
>
>
>
> Спос╕б трактування ╕ноземц╕в (та поляк╕в з ╕ноземними паспортами), як╕
> хот╕ли б тут поселитися, визнача╓ к╕лька юридичних акт╕в. Найстар╕ший
> з них - з 1962 року - Закон про польське громадянство. В 2000 роц╕
> Сейм прийняв Закон про репатр╕ац╕ю, а в 2003 роц╕ Закон про ╕ноземц╕в.
> В свою чергу Закон про Карту поляка вв╕йшов в березн╕ цього (2008)
> року. До цього всього потр╕бно ще зарахувати записи в конституц╕╖,
> розпорядження президента та постанови Конституц╕йного Трибуналу з
> травня 2003 року.
>
> Щоби зрозум╕ти та ╕нтерпретувати т╕ вс╕ записи, то клоп╕т мала б
> особа, яка волод╕╓ правильною польською мовою на р╕вн╕ професора
> ф╕лолог╕╖ Мйодка. Для ╕ноземц╕в це лаб╕ринт з якого виходять
> малочисленн╕.
> Зате багаточисленн╕ намагаються. Вистачить заглянути на вулицю Длугу у
> Варшав╕. Тут, на Старому М╕ст╕, м╕ж популярним пивним баром та
> монастирем Отц╕в Паул╕н╕в знаходиться найб╕льш обложена ╕м╕грац╕йна
> установа - В╕дд╕л до справ ╤ноземц╕в Мазовецького Во╓водського
> Управл╕ння. Минулого року тут було видано 10 тисяч в╕з на перебування,
> 8 тисяч р╕шень на тимчасове перебування. Але нав╕ть не треба знати тих
> статистик, щоби зор╕╓нтуватися, що в Управл╕нн╕ на Длуг╕й д╕╓ться як в
> млин╕.
> Натовп в╕дв╕дувач╕в громадиться тут вже над ранком. У сам╕й установ╕
> все вигляда╓ по-сучасному. В╕дв╕дувач одержу╓ номерок ╕ коли над
> дверима в╕дпов╕дного каб╕нету висв╕тлиться в╕дпов╕дне число, входить
> досередини. ╤ було б гарно, т╕льки що про те, хто одержить листок з
> маг╕чним номерком, вир╕шу╓ чергов╕сть подань. ╤ тому потр╕бно стояти в
> черз╕. Можна очевидно прийти по номерок оп╕вдн╕, коли черги вже нема╓.
> Т╕льки що тод╕ листочок з номерком ма╓ варт╕сть обгортки по цукерц╕.
> Управл╕ння зак╕нчу╓ роботу в 15.00. Здобути номерок, що запевня╓
> залагоджування справи до ц╕╓╖ години це вже усп╕х сам по соб╕.
> А хто рано вста╓, тому Бог да╓. Сорокар╕чна В╕ра, працю╓ <<то тут, то
> там>>. Встала сьогодн╕ о трет╕й рано. Перший мороз ц╕╓╖ осен╕ В╕р╕ не
> заваджа╓. В ╖╖ р╕дному Харков╕ в п╕вн╕чно-сх╕дн╕й частин╕ Укра╖ни ╓
> значно холодн╕ше. Г╕ршим ╓ те, що на Длуг╕й нема╓ жодно╖ лавки. П╕сля
> п'яти годин стояння на тротуар╕ ноги однак болять. - З номерком, то
> вже ╕нша справа, прошу пана - В╕ра розмовля╓ польською майже без
> акценту. Все завдяки д╕дусев╕, родовитому Поляку, який не т╕льки
> навчив мови, але ╕ розпов╕дав про наш╕ традиц╕╖ та водив на зустр╕ч╕
> укра╖нсько╖ Полон╕╖. - Коли Управл╕ння вже в╕дкрива╓ться, то можна
> вв╕йти до середини. Там ╓ де с╕сти ╕ автомат з кавою - показу╓. Цей
> автомат - то ген╕альний винах╕д. За вкинуту монету кр╕пить кл╕╓нт╕в
> Управл╕ння без огляду на в╕к, рел╕г╕ю, расу, кра╖ну походження. А тут
> можна зустр╕ти ╕ноземц╕в з найб╕льш в╕ддалених куточк╕в св╕ту.
> З даних Управл╕ння до Справ Репатр╕ац╕╖ та ╤ноземц╕в виника╓, що
> найчаст╕ше здають ╕м╕грац╕йн╕ документи (р╕зного типу) громадяни
> Укра╖ни, пот╕м ╕дуть Б╕лоруси, В'╓тнамц╕, Рос╕яни, В╕рмени. Зроста╓
> к╕льк╕сть Китайц╕в, ╤ндус╕в, Казах╕в, Монгол╕в, Турк╕в, а також
> Н╕гер╕йц╕в. Загалом, минулого року по ц╕л╕й кра╖н╕ подавали документи
> на тимчасове проживання в наш╕й кра╖н╕ б╕льш н╕ж 28 тисяч ╕ноземц╕в.
> Позитивн╕ р╕шення отримали 23 тисяч╕ ╕ноземц╕в.
>
> Перший крок.
>
> Закон про ╕ноземц╕в детально опису╓ за яких обставин ╕ноземець може
> отримати такий дозв╕л на перебування (в тому числ╕ подружжя з
> польським громадянином, легальна робота, зд╕йснення велико╖
> господарсько╖ д╕яльност╕). Це все треба п╕дтвердити, представити
> в╕дпов╕дн╕ документи та заповнити бланки. Дозв╕л на проживання на
> визначений час, то перший крок до громадянства. П╕сля п'яти рок╕в
> безперервного перебування в наш╕й кра╖н╕ можна клопотатися про статус
> довгострокового резидента. Щоб його одержати, потр╕бно мати пост╕йне
> джерело доходу а також страхування в ЗУС. Х╕ба що чужинець побереться
> з польським громадянином. Тод╕ п╕сля трьох рок╕в подружжя ╕ м╕н╕мум
> двох рок╕в перебування в Польщ╕ одержу╓ безстроковий дозв╕л на
> пост╕йне перебування.
> Такий самий дозв╕л можна також отримати ╕ншим способом. Стаття 52
> конституц╕╖ говорить, що "особа, яко╖ польське походження п╕дтверджено
> зг╕дно ╕з законом, може оселитися на територ╕╖ Польсько╖ Республ╕ки на
> пост╕йно". На думку ╢ви П╕хоти з Управл╕ння у справах Репатр╕ац╕╖ ╕
> ╤ноземц╕в таке положення ╓ неточне - Оск╕льки той запис явля╓, що
> польське походження повинно бути п╕дтверджене на основ╕ закону, то не
> виясня╓, на як╕й п╕дстав╕ особа польського походження мали би
> проживати в Польщ╕.
> В цьому випадку належить застосувати ╕ншу Статтю конституц╕╖, яка
> говорить, що положення конституц╕╖ застосовуються безпосередньо, х╕ба
> що конституц╕я гласить по - ╕ншому - стверджу╓ П╓хота. Тобто
> в╕дпов╕дним ╓ Закон про ╤ноземц╕в, а в╕н не пода╓ особливих переваг
> п╕д час клопотання в отриманн╕ р╕шення на пост╕йне перебування
> ╕ноземцям польського походження. - ╤ в той же час не можемо ╕гнорувати
> факту, що таку перевагу впроваджу╓ конституц╕я, яка ╓ актом вижчого
> ряду ╕ ма╓ перш╕сть в застосуванн╕ - намага╓ться пояснити, заплутана в
> юридичний вузол ╢ва П╓хота.
>
> Поляк то католик
>
> ╤ тут появля╓ться проблема, що саме можна визнати за <<польське
> походження>>, тому що цього н╕де не описано точно - ан╕ в конституц╕╖,
> ан╕ в Закон╕ про ╕ноземц╕в. Проблема була такою серйозною, що нею
> зобов'язаний був зайнятися Конституц╕йний Трибунал, який в травн╕ 2003
> року постановив, що належить застосувати критер╕╖ описан╕ в зовс╕м
> ╕ншому Закон╕ - Закон╕ про репатр╕ац╕ю. А в цьому закон╕ можна
> прочитати, що польське походження ма╓ особа, яка дотриму╓ наступн╕ дв╕
> умови: по-перше - хоча б один з ╖╖ батьк╕в, д╕д╕в, або дво╓ прад╕д╕в
> були польсько╖ нац╕ональност╕, по-друге: ця особа дасть до зрозум╕ння,
> що ма╓ <<зв'язок з польською культурою, особливо в збереженн╕ польсько╖
> мови, дотримуванн╕ польських традиц╕й та звича╖в>>
> Перший елемент повинен бути доведений документами, де в граф╕
> <<нац╕ональн╕сть>> повинно бути вписано <<польська>>. З другим ╓ б╕льше
> клопоту. - Щиро кажучи, цього доведення з польськ╕стю боюся найб╕льше
> - каже В╕ра, яка поки що прийшла заповнити бланки ╕ опуска╓ оч╕. На
> практиц╕ <<доведення зв'язк╕в>>, то н╕чого при╓много. Под╕бне на екзамен
> в ун╕верситет╕ з т╕╓ю р╕зницею, що н╕хто не зна╓, який матер╕ал
> потр╕бно вивчити, щоби здати. На ╕м╕грац╕йному допит╕ трапляються
> питання з ╕стор╕╖ - <<назвати вс╕х корол╕в з династ╕╖ Ягеллон╕в>>, <<в
> якому роц╕ розпочалося с╕чневе повстання>>, географ╕╖ - <<яке м╕сто ╓
> столицею Великопольщ╕>>, обряд╕в - <<що роблять в обливаний понед╕лок>>,
> чи загально╖ ╕нформац╕╖ - <<назвати вс╕х польських лауреат╕в Нобеля>>.
> Приступаючи до екзамену, виг╕дно бути католиком. Переважна б╕льш╕сть
> питань (що встановлена прац╕вниками во╓водських управл╕нь) торка╓ться
> практики, що звязана з римо-католицькою рел╕г╕╓ю. <<Що несуть до
> костела в кошику в час великодн╕х свят?>>, <<Що роблять в Велику
> суботу?>>, <<Що роблять на святий веч╕р оп╕вноч╕?>>, <<Що таке свято
> Божого Т╕ла, коли воно святку╓ться?>>, <<Коли ╓ свято Вс╕х Святих?>>.
> З точки зору ╕ноземц╕в, як╕ на ╕нтернетних форумах обм╕нюються
> питаннями, як╕ ╖м задають в ╕м╕грац╕йних управл╕ннях, то саме
> положення зв'язан╕ з католицькою рел╕г╕╓ю трапляються найчаст╕ше.
> Одночасно ╕ноземц╕ скаржаться, що н╕де не можна дов╕датися, який обсяг
> матер╕алу потр╕бно засво╖ти, щоби результат допиту був задов╕льний.
> -То не ╓ <<екзамен з Польщ╕>> - застер╕га╓ ╢ва П╓хота. Процедура ма╓ на
> мет╕ вияснити, чи походження дано╖ особи може бути визнано за
> польське. А тому важко прийняти факт, щоби орган державно╖
> адм╕н╕страц╕╖ зм╕г приготувати обсяг знань, який ╕ноземець може
> опанувати. Зм╕ст питань, що задаються ╕ноземцев╕ залежить в╕д особи,
> яка веде допит та ╕ндив╕дуального характеру справи - твердить П╓хота.
> Все залежить в╕д особистого капризу чиновника - говорить В╕ра. Але
> над╕юся. Що все буде добре, куплю к╕лька книжок, ╕ повинно
> зак╕нчитисяусп╕хом.
> Допит в Управл╕нн╕ на Длуг╕й чека╓ ╖╖ вже за к╕лька тижн╕в. Таблиц╕
> над каб╕нетами, де в╕дбува╓ться обстеження заявника на р╕вень його
> польськост╕, гр╕зно нагадують: <<Дотримуйтесь тиш╕. Трива╓ пояснювальна
> розмова>>.
> Коли В╕ра вже отрима╓ дозв╕л на пост╕йне перебування (а ╖╖ друз╕ по
> нещастю з Длуго╖, як╕ не мають польських предк╕в, отримають статус
> Резидента Довготерм╕нового), вчинить наступний крок до громадянства.
> Заяву про натурал╕зац╕ю можна подавати протягом наступних п`яти рок╕в.
> Заяву сл╕д подавати до президента (але за посередництвом того ж
> Управл╕ння). Тому що т╕льки президент, зг╕дно конституц╕╖, може
> вручати ╕ноземцям польське громадянство.
> Минулого року Лех Качиньск╕ натурал╕зував приблизно три тисяч╕
> ╕ноземц╕в. Одним з них був Роджер Гурейро, футбол╕ст з Бразил╕╖, який
> став Поляком перед чемп╕онатом ╢вропи в Австр╕╖ та Швейцар╕╖ (в
> виняткових ситуац╕ях президент може присво╖ти громадянство, обминаючи
> процедуру). Урочист╕сть отримання Гурейро акту вручення громадянства
> в╕дбувалася з великим розголосом. А зазвичай це в╕дбува╓ться банально.
> Ще за час╕в Олександра Квасьн╓вского було п╕дписано постанову про
> особливост╕ порядку вручення громадянства, там зокрема написано, що
> р╕шення потр╕бно отримати у в╕конц╕ пов╕тового староства (районна
> адм╕н╕страц╕я- прим.перекл.), де прожива╓ св╕жоспечений Поляк. В╕н не
> зобов`язаний - як це в╕дбува╓ться в Канад╕ - здавати екзамен з╕ знань
> системи сво╓╖ ново╖ в╕тчизни а також громадянських прав та обовязк╕в.
> В╕н не зобов`язаний також - як це ╓ в США - здавати екзамен з╕ знання
> конституц╕╖, щоби п╕зн╕ше здати присягу на дотримання ╖╖. П╕сля 10
> рок╕в старань отриму╓ лише звичайн╕с╕нький лист з президентсько╖
> канцеляр╕╖.
>
> Переклад - Мар╕я Якубович e-mail: marijajakubowycz@...
> e-mail address is being protected from spambots, you need JavaScript
> enabled to view it
>
> additional informations
>
> FCP 2007
>